Про корупціонерів України в 2019 році. Кого частіше ловили на гарячому

Анна Айзенберг
Анна Айзенберг
Журналістка

За 10 місяців цього року в Україні побільшало на понад 3,5 тис. (а якщо точніше – 3699) корупціонерів. Тобто це люди, які мають обвинувальний акт у суді та доведену провину.

Наприклад, за минулий 2018 рік суди визнали такими трішки більше за 4 тисячі людей. А в 2017 не було і 2,5 тисяч.

Більшість корупціонерів 2019 року – депутати: 1326 чоловік. Звісно, жодного депутата Верховної Ради там немає. Більшість – депутати селищних та міських рад. Також на гарячому спіймали та засудили 52 міських голів, одного працівника поліції та трьох суддів.

Консолідований реєстр корупціонерів ведеться з 2010 року. Спочатку він був закритим для широкого загалу, поки Кабмін не відкрив його в 2015-му — аби можна було здійснювати спеціальну перевірку осіб, які претендують на посади із підвищеним корупційним ризиком.

Люди зі списку не мають права обіймати державні посади протягом щонайменше трьох років. Все — в межах антикорупційної реформи та підказок західних партнерів.

В таблиці нижче наведені дані – скільки корупціонерів щороку потрапляло до переліку. Найбільше в 2012 році – аж 4643 чоловіка. А от за 2010 рік відомо тільки про 12 випадків.

znimok-ekrana-2019-11-06-o-150408-cut-photoru.png

Якщо ж подивитися на 2019 рік, то більшість корупціонерів – депутати: 1326 чоловік. Звісно, жодного депутата Верховної Ради там немає. Більшість – депутати селищних та міських рад. Також у 2019 році спіймали на гарячому та засудили 52 міських голів, одного працівника поліції та трьох суддів.

Згідно з постановою Кабміну «Про спеціальну перевірку осіб, які претендують на зайняття посад із підвищеним корупційним ризиком», депутат чи місцевий голова — одна з таких посад. Однак в тій самій постанові зазначається, що перевірок щодо них не передбачено.

Тобто навіть потрапивши до цього списку, депутат чи місцевий голова може знову обійняти свою попередню посаду. І це не суперечитиме законодавству. Наприклад, Панасюк Андрій Миколайович — голова Діловецької сільської ради Рахівського району, що на Закарпатті. У березні цього року він був визнаний винним за 369 статтею Кримінального кодексу України – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.

Згідно з відкритими даними судового реєстру, історія пов’язана з контрабандою тютюну через румунський кордон. Наразі Панасюк Андрій Михайлович все ще обіймає свою посаду сільського голови — його не відсторонено. Ба більше — має намір балотуватися на наступний строк. Каже — у жовтні 2020 року якраз мають пройти вибори.

Навіть потрапивши до цього списку, депутат чи місцевий голова може знову обійняти свою попередню посаду.

Найпоширеніша корупційна стаття 2019 року — порушення вимог фінансового контролю (2115 справи) — несвоєчасне подання декларації, зазначення некоректної інформації чи не внесені зміни до декларації.

На другому місці — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (154 справа) – тобто, банальний хабар. Третє місце — порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (88 справи). Тобто неповідомлення про власний конфлікт інтересів.

znimok-ekrana-2019-11-06-o-150523-cut-photoru.png

Зрада із відкритими даними сталася цим літом. На два місяці, саме під час дострокових парламентських виборів, реєстр корупціонерів просто закрили. Бо спочатку його публікувало Міністерство Юстиції під назвою «Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційне правопорушення». Потім цей обов’язок перейшов до Національної агенції з питань запобігання корупції. У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) цей перелік названо «Єдиним державним реєстром осіб, які вчинили корупційне правопорушення або пов’язане з корупцією правопорушення».

Журналісти та активісти назвали це загрозою тому, що майже 24 тисячі корупціонерів потенційно могли повернутися на держслужбу.

Quote«Минулого року реєстр корупціонерів публікував Мін'юст. Півроку тому цей обов'язок перейшов до НАЗК. Відтоді реєстр не оновлювався, і ми публічно про це заявили», — пояснював Олексій Іванкін, засновник Опендатаботу.
Quote«Починаючи з 14 серпня 2018-го року, списки корупціонерів публікували на порталі відкритих даних кожні 7-10 днів. Проте останнє оновлення даних відбулося 25 червня 2019 року», — зазначалося на сайті Опендатабот.

Наприкінці серпня дані об’єднали та реєстр відкрили. Однак порівняти його з реєстром, який публікував Мін’юст, неможливо — старий реєстр видалено з сайту.

Тетяна Шкребко, яка б точно мала бути в цьому реєстрі, там відсутня. Де вона працює тепер – невідомо.

Юрій Томін, аналітик системи перевірки контрагентів You Control, зазначає, що дані реєстрів не співпадають. За його даними, в файлі НАЗК відсутні записи про 1135 осіб, що є в останньому файлі Мін’юсту. А от в останньому файлі Мін’юсту немає записи про 3223 корупціонерів, які фігурують в файлі НАЗК.

І цікава історія наостанок про неспівпадіння реєстрів та неповноту даних. «Схеми» у 2018 році розповідали про Тетяну Шкребко, співробітницю НАЗК.

Quote«Засуджена за тяжкий корупційний злочин у справі про розкрадання 3 млрд гривень у податковій службі часів Віктора Януковича Тетяна Шкребко не була звільнена з роботи у Національному агентстві з питань запобігання корупції, бо її керівництво не знало про існування обвинувального вироку щодо неї», – йшлося у матеріалі.

Зараз Тетяна Шкребко, яка б точно мала бути в цьому реєстрі, там відсутня. Де вона працює тепер – невідомо.

Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини