FATCA: Україна зробила крок до обміну даними з США

Вадим Медведєв
Вадим Медведєв
партнер податкової практики та практики судових спорів AVELLUM

29 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про ратифікацію угоди між Україною та США про імплементацію FATCA*. Законопроєкт був внесений до Верховної Ради під номером 0001. Що відомо про цю угоду та які зміни відбудуться після ухвалення нового закону

Закон США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) діє з 1 липня 2014 року. Його мета — перешкодити ухиленню від сплати податків американськими громадянами шляхом використання іноземних банківських рахунків.

У цьому ж 2014 році Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD*) ухвалила «Єдиний стандарт звітності» — стандарт автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, розроблений за зразком FATCA з юридичною основою у вигляді Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Міжнародний обмін податковою інформацією це світова тенденція, яку запровадили американці, щоб контролювати доходи своїх громадян у будь-якій точці планети.

Україна зобов'язалася ратифікувати FATCA ще в 2013 році, але фактично лише у лютому 2017 року в Києві було підписано Міжурядову угоду про застосування американського закону «Про податкові вимоги до іноземних рахунків», у межах якого Україна зобов'язалася в односторонньому порядку надавати дані про рахунки американських громадян – від України до США.

А повністю ратифікувати угоду Україна збиралася ще рік тому, обіцяючи відправити першу звітність вже у вересні 2018 року. Але цього не сталося. На щастя, нас не включили до переліку країн, які не виконують умови закону, та не стали стягувати податок із банківських перерахувань із США на рахунки в українських банках, хоча невдоволення Посольства США було очевидним.

Як це працює?

FATCA зобов'язує іноземні банки та інші фінансові установи надавати інформацію про клієнтів, фізичних осіб, які мають податковий зв'язок із США (громадян США, резидентів США або осіб, які народилися в США), а також юридичних осіб, серед бенефіціарних власників яких є такі фізичні особи, до податкової служби США — IRS. Надана інформація включає номери рахунків, обіг та залишки по них, надані спільним значенням, тобто без конкретизації окремих операцій.

Якщо ви є громадянином або податковим резидентом США то, заповнюючи анкету в банку, повинні вказати ваш податковий номер та дані про те, що ви – резидент США. Якщо залишок на вашому банківському рахунку перевищує встановлений ліміт у $50 тис., дані про вас та рахунок передаються до IRS. Паралельно законом встановлено, що треба обов'язково самостійно декларувати всі такі іноземні рахунки у податковій звітності, що подається у США. Якщо дані від іноземних банків та у вашій звітності не співпадуть – у IRS можуть виникнути питання.

Для того, щоб стимулювати іноземні банки обмінюватися інформацією для податкової, США погрожували драконівськими заходами у вигляді 30% податку на всі платежі, що здійснюються на рахунки у таких банках (навіть якщо власники рахунків не є американцями).

Тут виникла складність – законодавство більшості країн світу передбачало банківську таємницю, та банки не могли просто так, без судових рішень про розкриття банківської таємниці, видавати інформацію IRS. США подумали і про таку проблему, а також врахували можливу складність безпосередньої взаємодії з американськими державними органами іноземних банків (і для самих державних органів США, враховуючи кількість банків у світі). У зв'язку з цим вони запропонували іншим державам самим збирати таку інформацію та надавати її США на підставі міжнародного договору (а заодно і скасувати банківську таємницю для такого розкриття інформації).

Оскільки США є першопрохідцями у міжнародному оподаткуванні, вони розробили свою систему з вимогою для всіх країн працювати саме в ній.

Які зміни внесені у законодавство?

Одночасно із законопроєктом про ратифікацію угоди були проголосовані два інших законопроєкти: №2103, який вносить зміни до Податкового кодексу, а також №2102, який вносить зміни до законів «Про банки та банківську діяльність» та «Про депозитарну систему України».

Повторюся – наявна банківська таємниця є перепоною для автоматичного обміну інформацією про банківські рахунки з іноземними податковими органами. У зв'язку з цим законодавець вніс зміни до законів, що регулюють діяльність банків та депозитарних установ. Тепер вони зобов'язані надавати податковим органам інформацію в обсязі, необхідному для виконання міжнародних зобов'язань України щодо обміну податковою інформацією.

Крім того, законодавець повинен був встановити порядок збору такої інформації податковими органами. Не обійшлося і без штрафів — за порушення у наданні такої інформації податкова може застосовувати штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.

Не так страшна FATCA, як CRS

Система обміну даними з США в рамках FATCA для України – дорога із одностороннім рухом. Ратифікована угода не передбачає зобов'язань США взаємного надання інформації про рахунки українців. До того ж американські банки поки що не є популярним місцем зберігання великого приватного капіталу з Європи – Швейцарія утримує лідерство в цій сфері.

У зв'язку з цим Україні набагато цікавіше підключитися до формату обміну даними в межах Організації економічного співробітництва та розвитку (OESD), який відбувається виключно на взаємній основі. Держава повинна надавати інформацію про громадян свого візаві, тільки якщо інша держава зобов'язується видавати інформацію натомість.

Україна ще не підписала відповідний багатосторонній договір OESD. Ухвалення законодавства, яке дозволяє міжнародний обмін податковою інформацією про банківські рахунки – це важливий крок до підписання цього договору та включення в систему автообміну OESD. Зміни до законодавства були внесені не тільки для обміну з FATCA, а і за будь-якими міжнародними зобов'язаннями України (можна сказати, що CRS пішов паровозом під етикеткою видачі даних США). Але цей крок не єдиний, який нам треба зробити. Важливо розуміти, що Україні ще недостатньо довіряють у питаннях безпеки даних про рахунки та банківські операції – «Новій Податковій» потрібно пройти технічний аудит систем, перш ніж OESD підтвердить наше право на участь у глобальній системі обміну.

Але ухвалений пакет законопроєктів щодо ратифікації FATCA – це не тільки один із кроків України до інтеграції країни в міжнародну систему обміну податковими даними, але і важливий етап деофшоризації.

*FATCA Закон про податкову звітність із закордонних рахунків (англ. Foreign Account Tax Compliance Act) більше відомий за абревіатурою FATCA, був ухвалений у США у 2010 році та спрямований проти ухилення американських громадян та резидентів від сплати податків.

*OECD — міжнародна економічна організація розвинених країн, що визнають принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки— (англ. Organisation for Economic Cooperation and Development, OECD).

*СRS — (англ. Common Reporting Standard) стандарти автоматичного обміну фінансовою інформацією для податкових цілей, розроблений OESD.

Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини